RT Plethora - шаблон joomla Продвижение

Інтерв'юПодії що відбуваються довкола тебе

Надія Шекеряк

Життя кожної жінки — прекрасна мелодія, яка має свій унікальний ритм. Історія цієї талановитої красуні звучить гармонійними нотами – нотами глибинної мудрості і мелодійного співу, дівочої ніжності і ледь вловимого весняного вітерцю.

Ми п'ємо каву у затишному кафе в центрі міста з однією із найпопулярніших співачок Прикарпаття — Надією Шекеряк. Успішна виконавиця, затребуваний юрист і, зрештою, кохана дружина та любляча мама — у цій тендітній білявці поєднались, здавалось би, полярні риси. Розмова лине легко і невимушено, і ми вперше відмовляємось від звичного формату інтерв'ю. Про шлях до успіху і пропозиції столичних продюсерів, про підтримку рідних і спільний проект з донечкою, про красу без зусиль і про те, що надихає, — читаймо далі в ексклюзивному інтерв'ю для журналу «SAVOR».

 

 Довідка

 Надія Шекеряк

 Співачка, авторка і виконавиця пісень.

Освіта: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, спеціальність «правознавство».

Нагороди: призові місця та гран-прі на всеукраїнських та міжнародних фестивалях «Захід ХХІ століття», «Карпатські соловейки», «Пісня Прикарпаття» та інших.


 

«Шлях до великого успіху лежить через маленьку поразку»

... Співаючи з дитинства, я ніколи не думала, що наївні дівчачі мрії зможуть стати реальністю. Та я наполегливо займалась у музичній школі, успішно закінчила її по класу скрипки, навчалась у танцювальній студії, у складі колективу якої неодноразово гастролювала Україною та за її межами, зокрема, у Республіці Польща. Щасливий випадок звів мене з відомим українським артистом — Богданом Сташківим. Завдяки його вірі в мене буквально за чотири дні до початку свого «офіційного» творчого шляху я з «нуля» підготувалась до першого в моєму житті фестивалю «Захід ХХІ століття». Якби я знала, що протягом семи років йтиму до свого першого гран-прі, не впевнена, чи наважилась би на участь у фестивалі. Та віра моїх батьків у щасливу зірку і наполеглива праця привели мене до усвідомлення того, що без співу я не зможу, а численні нагороди, які здобула потім, після першого гран-прі, участь у багатьох концертах з Тіною Кароль, Скрябіним, гуртом «ВВ», виступи на найкращих сценах України і навіть зйомки у фільмі, який транслювався Першим національним каналом (Надія Шекеряк знялась у фільмах «Різдво в Карпатах» та «Щедрий вечір» — прим. авт.) — засвідчили, що цим варто займатись.

Шлях до великого успіху лежить через маленьку поразку, він неможливий без неї і, звісно, без постійної роботою над собою! З неба вам ніколи нічого не впаде. Вірте у свою щасливу зірку, і все у вас вийде!

 

«Ніколи не стояла перед вибором: юрист чи співачка»

За освітою я — юрист і свідомо обрала цю непросту, але таку цікаву спеціальність. Водночас я — співачка і не уявляю своє життя без музики. Як поєднуються в мені ці дві іпостасі? Мабуть, просто: юридична сфера — це наче основа, на якій стоїш, їжа і вода. А музика, пісня — це повітря, яким дихаєш, без якого просто не уявляєш свого життя! Та й чи варто уявляти? Я співаю завжди і всюди. Навіть повсякденні справи роблю, творчо додаючи щось своє... Дякую Богові, що вдається проживати наче два життя — у земному та небесному вимірах: у чіткому світі законів і в ефемерному просторі гармонійних звуків!

 

«Мінору через відсутність звань не відчуватиму ніколи, адже справжня музика і визнання «на папері» — часом кардинально різні речі»

Так, я співаю буквально з пелюшок і не уявляю себе поза музикою. Водночас ніколи не жертвуватиму своїми моральними пріоритетами заради визнання. А вони в мене прості, мабуть, увібрані ще з молоком матері: щастя моїх найближчих і етичні принципи — честь і гідність. Мені неодноразово надходили пропозиції столичних продюсерів продовжити музичну кар'єру. Та я ніколи, крім, мабуть, ранньої юності, не мріяла про світову сцену. Найголовніше, до чого має прагнути артист, — це визнання людей, щирі оплески й усміхнені обличчя. Мінору через відсутність звань «народна» чи «заслужена» не відчуватиму ніколи, адже справжня музика і визнання «на папері» — часом кардинально різні речі. Нагороди повинні йти «після», а не «замість» народної любові. Завдання музики — робити життя насиченішим, повнішим. Звісно, хочеться отримати формальне підтвердження власних здобутків — і я вірю, що наполеглива праця дозволить мені отримати звання «заслуженої»,— але цьому передуватиме ще довгий шлях роботи над собою.

 

«Мої батьки — унікальні люди»

Можливо, це звучатиме банально, але мої тато і мама — одна з найголовніших цінностей у моєму житті. Батьки не просто посприяли моєму професійному вибору (мама — полковник, тато — майор міліції – я б це дала окремим другим реченням), але й завжди підтримувати мої творчі плани! Вони — унікальні люди, для яких їхні діти (у Надії ще є молодший брат — прим. авт) — все! Я щиро вдячна батькам за те, що вони дали мені змогу реалізувати себе: саме заради нас із братом вони покинули улюблену Верховину і переїхали до Івано-Франківська. Дякую їм за безцінні життєві уроки. Я горджуся своїми батьками і мрію про те, щоб моя доня також пишалася мною.

 

«Натхнення черпаю у тому, що зветься ЖИТТЯМ»

Я людина-емоція. Пишу пісні так, як проживаю, відчуваю кожен день. У піснях хочу розповісти людям про себе справжню, без прикрас. Буває, натхнення приходить серед ночі чи в не зовсім слушний для цього момент. Тоді я кажу домашнім: «Тссс...» – і йду спілкуватися з музою (сміється — авт.). Не вірю, що можна писати автоматом. Пісня повинна линути з душі! Натхнення черпаю у тому, що зветься ЖИТТЯМ. І в коханні, звісно, — куди ж без нього?А коли на душі стає трішки мінорно, згадую своє дитинство... Я родом із прекрасної Верховини. Заплющуючи очі, уявляю одну й ту ж картинку: я — маленька дівчинка, крізь сон чую потріскування дров у печі і вдихаю фантастичні аромати домашніх смаколиків, приготованих бабусею... І це медитативне відчуття повного щастя, гармонії із Всесвітом дозволяє нести позитив у своїх піснях. А коли здається, що все, сил більше нема, я згадую про те, що поруч є люди, заради яких варто ставати кращою, рухатися вперед і виправдовувати їхні сподівання!

 

«Моя донька — найбільший стимул для розвитку!»

Дуже люблю свою донечку Катрусю. Мабуть, кожна жінка підсвідомо мріє про донечку — свою маленьку принцесу. Моя донька — унікальна у всьому і, мабуть, найбільший стимул для мого розвитку. Я мрію про те, щоб ми співали разом, адже вже протягом декількох років на сцену фестивалю «Пісні Прикарпаття» моя Катруся виходить разом зі мною. Вона талановита і яскрава дівчинка. У свої юні роки донечка вже стала переможницею всеукраїнського конкурсу «Модні діти України». Тішусь, що моя дитина не по роках розумна. Радію, що ми з нею подруги. Підніму трішки завісу таємниці для ваших читачів: зовсім скоро ви матимете змогу оцінити наш перший спільний з донею проект. Не приховую: мені дуже приємно, що я молода мама. Іноді кажуть, що Катруся — це моя сестричка. Звісно, я сприймаю це як комплімент. Головне у вихованні доньки — власний приклад. Тому стараюсь бути для неї ідеалом у всьому.

У свої 23 роки я мама і дружина. Вважаю це великим досягненням, разом із юридичною та співочою кар'єрами. Мені вдається оберігати сімейний вогнище, яке, на мою думку, найважливіше для кожної жінки. Роль сімейної берегині є основною роллю у її житті. Дуже вдячна своєму чоловікові, який підтримує мене в усіх починаннях і планах.

 

 

«Жінка, яка живе повним життям, завжди виглядає на 100%»

... Я зовсім не типова блондинка, яка днює і ночує у салонах, тренажерних залах та інших «королівствах краси». Єдиний секрет моєї вроди — шалений темп життя і відчуття щастя. Коли ти працюєш у юридичній сфері, співаєш на сцені, і, врешті, маєш чимало домашніх клопотів – ти просто не маєш права виглядати погано. Жінка, яка живе повним життям і почуває себе щасливою, завжди виглядає на 100%! Бо чого варта зовнішня краса без блиску очей? Я вдячна тим людям, завдяки яким цей блиск є в моїх очах. Почувати себе щасливою — ось головна запорука успіху.

 

Відверто для «SAVOR»

 У вашій сумочці завжди є... парфуми, міні-диск і паспорт.

Через десять років я уявляю себе... в оточенні здорових і щасливих рідних, у мирній країні, з новими вагомими досягненнями у професійній сфері та у сфері особистого розвитку і, звісно, з блиском у очах.

Насамкінець... хочу подякувати Богові і людям, які мене оточують, завдяки яким я посміхаюсь, за те, що моє життя — цікава книга, яку я пишу сама.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

 Бізнес партнери