RT Plethora - шаблон joomla Продвижение

Інтерв'юПодії що відбуваються довкола тебе

Світлана Тарабарова

Телеканал “Україна” вперше знімає мюзикл. Це – казкова адаптація  улюбленого з дитинства твору Льюїса Керрола  «Аліса у країні чудес».

Мюзикл глядачам покажуть у Новорічну ніч. У ньому задіяно лише 15 артистів. І багато хто, кому не пощастило потрапити у нього, образився. Для Світлани Тарабарової ця роль певною мірою знакова. Ще не так давно вона виступала у групі Real O саме під іменем Аліса. Про те, як потрапила у мюзикл, чому була колись Алісою, творчість і особисте життя Світлана розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналісту “ВЗ” під час зйомок мюзиклу.

- Ви постанете у незвичній для себе ролі – зіграєте роль Аліси у мюзиклі “Аліса у країні чудес”. Як потрапили у цей фільм?

- Я – музикант, на моєму рахунку шість кліпів, студійний альбом “Мир всім!”. Коли запросили на кастинг у мюзикл, погодилася. Мені довго не давали відповіді. Спочатку думала, що не підходжу на цю роль, зайнялася записом кліпу “Райдуга”. А коли зателефонували з телеканалу і привітали, зраділа. Для мене Новий рік – найважливіше родинне свято. Моя сім’я для мене – Всесвіт. Люблю приїжджати до батьків, вбирати величезну ялинку. Ми разом дивимося новорічну програму. Однією з моїх мрій були зйомки у мюзиклі. Але не могла собі дозволити навіть мрія­ти про те, що у мюзиклі мені випаде честь зіграти головну роль. Тому зйомки в “Алісі...” це не лише новорічний подарунок для мене, а й для моїх батьків.

- Ім’я Аліса для вас – доленосне. Колись виступали як Аліса Тарабарова.

- Цього разу стану Алісою лише на одну ніч – Новорічну. Як у казці.

- Коли ви покинули проект Real O, Наталія Могилевська відібрала у вас сценічне ім’я Аліса...

- Я завжди мріяла виконувати свою музику. Працювала у проекті Real O чотири роки. Коли відсвяткувала 21-й день народ­ження, вирішила, що настав час розпочати сольну кар’єру. Починати треба було з чистого аркуша. Псевдонім Аліса для мене був казковим. Аліса – персонаж, а я мріяла повернутися до свого справжнього імені. Ім’я моєї мами – Світлана. Батько назвав мене на честь матері. Для мене ім’я Світлана – велика честь. Тому, коли почала нову сольну кар’єру, повернула собі своє рідне ім’я. Ніхто у мене нічого не забирав. Жодних скандалів між мною і Наталією Могилевською не було. Між нами і досі дружні стосунки. А війну між нами розкрутили журналісти. Мюзикл “Аліса у країні чудес” ще раз нагадує всім, що Аліса – це лише персонаж. А звати мене Світлана.

- У мюзиклі у вас кохання з Віталієм Козловським. Ходили чутки, що це кохання не лише екранне, а й поза кадром.

- Це – неможливо. Наше кохання – лише роль у новорічному мюзиклі. Ми закохані на екрані. Ми шукаємо одне одного і врешті-решт “хепі-енд” – кохання перемагає. У житті ми лише друзі і музиканти.

- Ваша мама – вихователька у дитячому садку. Батько працював на заводі. Жоден не виступав на сцені. Від кого ви успадкували талант співачки і композитора?

- Мої батьки мають велике відношення до творчості. Їхня творчість в усьому. Мама з ранку до вечора у дитячому садочку робить діткам своїми руками іграшки, готує вистави для малят. Вона живе творчістю, яку вдихає у своїх вихованців. Окрім того, мама писала вірші. Тато, попри те, що у нього далеко не творча професія, бо він головний енергетик заводу, також творча людина. Виховав трьох доньок, навчив нас любити літературу, музику, на власному прикладі показав, як шукати світлі сторони в усьому. Мій тато – талановитий, артистичний. Кожна розмова з моїм татом – це монолог з кінофільму.

- Ваші батьки і далі живуть у Херсоні?

- Так, у Херсоні. Недавно у нашій родині народилося маленьке диво. Я стала тіткою. Моя сестра народила доньку. Як тільки випадає два-три вільні дні, їду у Херсон. Влітку я з мамою і сестрою жила в Одесі. Ми брали участь в Одеському кінофестивалі. Чим старшою стаю, тим більше мене тягне додому. Хочу більше часу бути з батьками.

- Свого часу ви танцювали у колективі “Оазис”. І паралельно займалися музикою. Тобто були зайняті щонайменше 18 годин на добу. Батьки вас підганяли чи ви самі хотіли якомога більше встигнути?

- У нашій сім’ї панувала жорстка дисципліна. Я – третя дитина. Мої сестри так само, як і я, ходили в музичну школу, танцювали, багато читали. Середня сестра зараз має школу танців. Вона, як і я, грала на фортепіано, співала у театральній студії. У моїх батьків не завжди була можливість дати нам приватну освіту, але вони робили все для того, щоб ми відвідували якомога більше гуртків. Щоб ми були “при ділі”. Навчили нас самоорганізації. Я зі семи років сама їздила тролейбусом на танці. Займалася балетом, потім перейшла в “Оазис”. Заслуга у тому, що у нас був такий щільний графік – тільки наших батьків. Але якби мені щось не подобалося, ніхто б мене не зміг примусити. Бо характером я вдалася у тата. Не люблю сидіти вдома і нічого не робити. Мені подобається бути серед людей, робити добро, пізнавати щось нове. Це додає сил і енергії.

- Попри свій щільний графік, знаходите час і на свого собаку.

- О... у мене є чудовий друг – чихуа-хуа Елвін.

- Якщо ви цілий день на знімальному майданчику чи їдете на гастролі, хто доглядає за ним?

- Влітку Елвін жив у батьків, зараз я його привезла сюди. Вранці і ввечері з ним гуляю. Якщо знаю, що затримаюся довше, відвожу його до старшої сестри, яка також живе у Києві. Деколи беру Елвіна зі собою на роботу. Якщо гастролюю Україною, Елвін мене супроводжує. Він звик до подорожей.
- Ви не лише співачка, а й молодий композитор. Ваша пісня “Мы верим в любовь” стала окрасою фільму “Кохання у великому місті-3”. Коли ви написали свою першу пісню?

- Коли мені було дев’ять років. Моя пісня називалася “Мій рок-н-рол”. Я готувалася до дитячого конкурсу у Херсоні. З цією піснею перемогла, мені присудили перше місце. Мені це сподобалося, і я зрозуміла, що хочу і можу писати пісні.

- Яким був ваш перший гонорар і на що ви його потратили?

- Я працюю з тринадцяти років. Тоді я танцювала в “Оазисі”. Це був шоу-балет, що працював на професійному рівні. У колективі була наймолодшою. Моя перша зарплата в “Оазисі” становила 800 гривень. Така ж зарплата була і в мого батька. За свою першу зарплату купила додому порохотяг, DVD-плеєр, електрочайник, праску, якою й досі мама користується. Так робили мої сестри, так зробила і я. Ми не купували собі нові модні туфлі чи светр, а несли потрібну річ у наш дім. Так нас виховали батьки. А приклад нам показувала наша мама. Якщо на роботі її частували двома цукерками, вона їх не їла, а ховала до кишені. Вдома ділила їх між нами на рівні частини. Таким чином батьки вчили нас ділитися.

- Ви однією з перших зірок шоу-бізнесу почали допомагати протестувальникам на Євромайдані, потім у Херсоні. У чому саме полягала ваша допомога?

- Ніколи цього не виставляла на загальне обговорення. І намагаюся про це не говорити. Але це правда. Однією з перших поїхала на блокпост. Це було 8 березня. Саме у той час була у Херсоні у батьків. Ми довідалися, що 79-та аеромобільна бригада стоїть на кордоні Херсонської області. Завантажили в машину дві колонки, пульт, через волонтерів зв’язалися з одним із командирів цієї роти і запропонували їм культурну програму. Нам дозволили, пустили нас на польову кухню, і майже годину я співала для солдатів.

- Що найбільше запа­м’ята­лося з цього виступу?

- Очі хлопців, які стояли на цьому блокпості. Солдати почувалися покинутими в полі, а ми трохи розрядили обстановку. Це був перший концерт, потім було багато інших.

- Якби вас запросили зараз з концертом у Росію, поїхали б?

- Пропозиції виступити з концертом у Росії надходять регулярно. Виступала свого часу багато у цій країні. Але на даний час відмовляюся від концертів у Росії, приймаю лише пропозиції у рамках
своєї країни. Війну, яку розпалили люди, яким вона вигідна, не сприймає багато росіян. У мене в Росії є друзі, які мріють, щоб це пекло якомога швидше закінчилося.

- Якщо у вас випадає вільна хвилинка, якому відпочинку віддаєте перевагу?

- Люблю активний відпочинок. Це можуть бути басейн, прогулянка в лісі, школа танців. Недавно випав вільний день – поїхала в Умань, у Софіївку, запросила екскурсовода, який розповідав про часи Потоцького... Кожну вільну хвилину намагаюся використати максимально, але не вилежуватися на дивані.

- І всюди буваєте самі чи з коханою людиною?

- Моє особисте життя – це моя творчість. Нікого наразі туди не впускаю. Вірю, мій принц мене ще знайде. Хоча я його поки що не шукаю...

Довідка «ВЗ»

Світлана Тарабарова народилася 26 липня 1990 року у Херсоні. З дитинства мріяла стати водієм, однак любов до музики взяла гору в її бажаннях. Після закінчення школи переїхала до Києва, де вступила в Естрадно-циркову академію на кафедру естрадного вокалу і закінчила її з червоним дипломом.

У 2008 році Світлана взяла участь у телепроекті “Фаб­рика зірок-2”, де стала однією з найяскравіших учасниць, а також улюбленицею продюсера Наталії Могилевської. У тому ж році стала солісткою групи Real O. У складі групи співала чотири роки. За цей час дівчата випустили альбом “Платье”, записали 20 пісень і знялися у 8-ми відеокліпах. 1 березня 2012 року Світлана розірвала контракт і почала сольну кар’єру.

За час сольної кар’єри записала шість кліпів і студійний альбом “Мир всім!”. Має відданого друга – собаку чихуа-хуа на кличку Елвін. Незаміжня.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

 Бізнес партнери